В Україні черешня безумовно є одним із символів весни. Спочатку квітучі красиві дерева своїм зовнішнім виглядом показують, що зима відступила, а потім соковиті солодкі ягоди додають цим відчуттям гарного смаку. Аграріям, які займаються вирощуванням черешні, вона, крім усього, приносить прибуток. Звісно, за умови якісного догляду протягом усього року і, зокрема, під час запилення.

До науки по допомогу

На жаль, протягом останніх десятиліть спостерігається значне скорочення, а часом і повна відсутність літання таких природних запилювачів, як бджоли. У свою чергу це призводить до зменшення врожайності та погіршення якості плодів. Враховуючи, що відсутність природного запилення неможливо компенсувати ніякими агротехнічними прийомами, науковці працюють над пошуком альтернативних запилювачів. Зокрема, велика увага приділяється джмелям через їхні характерні особливості. Наскільки ефективними запилювачами можуть бути ці комахи, спробуємо дізнатися з результатів двох досліджень, проведених в Україні цієї весни агро-дослідницькою фундацією «Жива країна» разом із виробничо-комерційною фірмою «Мелітопольська черешня» та Інститутом садівництва Національної академії аграрних наук України. Приємно, що ці установи: і державна наукова і комерційна прикладна намагаються триматися на шляху прогресу і усвідомлюють необхідність розвитку даного напрямку. Адже іноземні дослідження впливу джмелів, проведені за кордоном, не можуть повноцінно застосовуватися у нашій країні через різноманітні відмінності.

Наголосимо, що подібне використання наукового підходу для визначення ефективності використання джмелів при запилюванні черешні в Україні застосовувалось вперше. Дослідження проводились у різних кліматичних умовах з різними сортами черешні, на різній площі та з використанням різної кількості джмелиних сімей. Тож їхні результати цілком можна вважати показовими. Особливо враховуючи, що ці результати виявилися цілком позитивними.

Одразу слід зазначити, що під час обох досліджень, як запилювачі використовувалися джмелі Bombus terrestris. Так само, в обох випадках були визначені території, на яких «працювали» ці комахи, а також аналогічні контрольні території, де був задіяний природний фон запилювачів. На порівнянні результатів з цих ділянок були зроблені відповідні висновки. Повні результати моніторингу, схеми застосування джмелів та усі показники ви можете побачити за посиланням…. Ми ж зараз коротко розглянемо, як вплинули на врожаї Bombus terrestris, і на що варто звернути увагу у першу чергу.

 

 

Весь день у польоті

Попри те, що, здавалося б, джмелі літають куди хочуть, за допомоги правильного наукового підходу можна доволі чітко визначити територію, яку вони запилюють. Для цього враховують географічне розташування, особливості цвітіння та біологічні характеристики самих джмелів. Відтак спеціалісти АДФ «Жива країна», визначивши ці показники, встановили необхідну кількість джмелиних сімей, необхідну для запилення, та схему їхнього розташування на експериментальних ділянках.

Спочатку розглянемо експеримент, який проводився у селі Садовому Запорізької області на черешні сорту «Мелітопольська чорна». Тут «працювали» шість джмелиних сімей на ділянці 0,5 га. Вулики були встановлені на самому початку цвітіння черешні 13 квітня поточного року. Після цього відбувався постійний моніторинг льотної активності джмелів. Слід зазначити, що хоча протягом дня ця активність дещо змінюється (вранці і ввечері джмелі літають більш активно, ніж вдень), вильоти відбувалися протягом усього світлового дня. Під час падіння температури нижче 8 С джмелі припиняли льотну активність, але варто відзначити, що інші комахи роблять це значно раніше.

Що ж дали черешні ці вильоти? При порівнянні результатів врожайності на експериментальній ділянці та на ділянці з природним фоном запилення було визначено, що вони відрізняються на 30%. Тобто, фактично третина квіток черешні за відсутності джмелів були або гірше запилені, або зовсім не запилені. Скажімо, тоді, коли з експериментального дерева було зібрано у середньому 38,6 кг черешні, то з того, яке запилювалося без джмелів – 29,7 кг.

 

Комахи проти заморозків

Ще більш цікавими виявилися результати другого експерименту, проведеного у селі Новосілки Київської області на черешні сорту «Любава». Більш північний, а, відповідно, і більш холодний клімат вніс свої корективи у дослідження, чим, до речі, зробив їх ще більш показовими. Тут експериментальна ділянка займала 0,2 га, а «працювали» на ній 3 джмелиних сім’ї. Вулики було встановлено того ж самого дня, що й у Запорізькій області, так само, враховуючи місцеві особливості .

Але метеоумови у Київській області були значно менш сприятливими. Скажімо, під час цвітіння тут іноді відзначалися заморозки від 0 С до -2 С. Це не лише часто не дозволяло комахам проводити запилення, а й згубно впливало на бруньки та зав’язі на деревах. Водночас результати дослідження свідчать: там, де джмелі встигли послабити шкоду від заморозків, врожайність була більшою на 500%. На відміну від експериментальних дерев, які у середньому дали 9,2 кг черешні кожне, на контрольній ділянці збирали менше двох кілограм. За словами завідуючої лабораторією АДФ «Жива країна» кандидата біологічних наук Юлії Рябцевої, можна припустити, що частково така відмінність зумовлена розташуванням. Адже контрольна ділянка знаходилася ближче до автотраси, тоді як експериментальна – між іншими посадками дерев. Та все одно різниця залишається вражаючою.

Дорогу експериментам

На ефективності джмелів аграрії наголосили ще 30 років тому, коли почали вирощувати їх для запилення томатів у закритому грунті. Після цього цих комах почали застосовувати і на відкритому грунті, і на інших різноманітних культурах. Адже вони можуть переносити більше пилку, ніж інші комахи, частіше літати і є менш залежними від негативних природних факторів. Результати експериментів агро-дослідницької фундації «Жива країна» вчергове засвідчили це, а ще вказали на необхідність продовження наукової роботи у даному напрямку. Адже у першу чергу якісне запилення необхідне вітчизняним аграріям. Саме їм використання джмелів може збільшити врожаї та покращити їхню якість. Та для того, щоб робити це правильно, варто враховувати багато факторів, більшість з яких встановлюються лише дослідницьким та практичним шляхом. У планах фундації експерименти на гарбузах, суниці, лохині, яблуках, соняшнику. У цих дослідженнях великий потенціал, і сподіваємося, що у такій аграрній країні, як наша завжди знайдуться люди, котрі цими дослідженнями скористаються на користь собі і державі.

З приводу консультацій звертайтеся:
Богдан Мазницький +38 067 462 66 60

Акт Інститута садівництва Акт Мелитопольська черешня