Служба опыления: где найти шмелей, которые помогут увеличить урожай

Опубликовано: 22/05/2017  

Источник: https://www.agronews.org/animals/sluzhba-opyleniya-gde-najti-shmelej-kotorye-pomogut-uvelichit-urozhaj/

В селе Музычи, Киевской области, в уютных ульях живут шмели-опылители, которых разводит одна из первых в Украине агро-исследовательских компаний «Жива країна». Сотрудники компании занимаются научными исследованиями в области промышленной энтомологии, а также выращивают шмелей-опылителей для сельскохозяйственных нужд.

О том, как разводят шмелей и какую пользу они приносят хозяйствам, рассказал исполнительный директор «Жива країна» Богдан Мазницкий.

Читати далі…



Джмелина праця

Джмелина праця. Українські фермери беруть на озброєння нові технології запилення рослин. Таку роботу довіряють штучно розведеним джмелям.



Джмелі замість бджіл – як підвищити врожайність на 30%

Старі технології стають передовими. Наші фермери згадали, що джмелі запилюють рослини ефективніше бджіл і врожайність зростає на 30%.Ідею 1980-х років тільки взяли на озброєння і у неї прекрасне майбутнє.

Ці комахи вже запилюють в Україні 2 тис. га

В цьому році запилення джмелями дозволило збільшити урожай на суницю до 42%, а на черешню до 29%.



Джмелі – ефективні запилювачі гарбуза

Гарбуз – однорічна трав’яниста рослина, що досягає, у окремих видів, довжини до 10 м і більше. Основні бічні гілки, як правило, довше головного стебла, на численних відгалуженнях 1-, 2- та 3-го порядків розташовані плоди.

Для однієї рослини гарбуза характерні як чоловічі, так і жіночі квітки, які розпускаються в різний час: спочатку чоловічі, а через 7-10 днів після них – жіночі, яких буває у гарбуза до 7% від загального числа.

Чоловіча квітка живе 1 день, а жіноча, якщо вона не була запліднена, засихає на наступний день після того, як відкриється.

При використанні джмелів збільшення врожаю гарбуза можливо до 30%

Читати далі…



Збільшення врожаю суниці на 42,9% завдяки запиленню

Збільшення врожаю суниці садової на 42,9%

Протягом травня (початок цвітіння) – липня 2017 р. (кінець збору врожаю) АДФ «Жива країна» був проведений польовий експеримент у с. Бишків (Львівська область, Жовківський район, Україна) для визначення ефективності нашіх джмелів B. terrestris, як запилювачів садової суниці.

При використанні 7 джмелиних сімей по 120 робочих особин та матки на кожен гектар садової суниці сорту Florence, відмічене достовірне збільшення врожаю в ваговому вимірі на 42,9 %.

 

 

Про результати проведення польового експерименту, метеоумови експерименту, схему експерименту, порівняння показників врожаю та інші деталі дивіться в акті.

З приводу консультацій звертайтеся:
Богдан Мазницький +38 067 462 66 60

Акт «Агро Фрутіка Бишків»

 


Наука джмелиного царства

В Україні черешня безумовно є одним із символів весни. Спочатку квітучі красиві дерева своїм зовнішнім виглядом показують, що зима відступила, а потім соковиті солодкі ягоди додають цим відчуттям гарного смаку. Аграріям, які займаються вирощуванням черешні, вона, крім усього, приносить прибуток. Звісно, за умови якісного догляду протягом усього року і, зокрема, під час запилення.

До науки по допомогу

На жаль, протягом останніх десятиліть спостерігається значне скорочення, а часом і повна відсутність літання таких природних запилювачів, як бджоли. У свою чергу це призводить до зменшення врожайності та погіршення якості плодів. Враховуючи, що відсутність природного запилення неможливо компенсувати ніякими агротехнічними прийомами, науковці працюють над пошуком альтернативних запилювачів. Зокрема, велика увага приділяється джмелям через їхні характерні особливості. Наскільки ефективними запилювачами можуть бути ці комахи, спробуємо дізнатися з результатів двох досліджень, проведених в Україні цієї весни агро-дослідницькою фундацією «Жива країна» разом із виробничо-комерційною фірмою «Мелітопольська черешня» та Інститутом садівництва Національної академії аграрних наук України. Приємно, що ці установи: і державна наукова і комерційна прикладна намагаються триматися на шляху прогресу і усвідомлюють необхідність розвитку даного напрямку. Адже іноземні дослідження впливу джмелів, проведені за кордоном, не можуть повноцінно застосовуватися у нашій країні через різноманітні відмінності.

Читати далі…



ДЖМЕЛІ – ЕФЕКТИВНІ ЗАПИЛЮВАЧІ МАЛИНИ

ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ ШМЕЛЕЙ УВЕЛИЧЕНИЕ УРОЖАЯ МАЛИНЫ ВОЗМОЖНО ДО 25%

МАЛИНА – сборный плод, многокостянка: множество сочных костянок находятся на сухом цветоложе. Цветок – многопестичный и многотычиночный.

В опылении малины играет важную роль перекрестное опыление помощью насекомых, хотя цветок способен опыляться собственной пыльцой. Без насекомых опылителей оплодотворяется только часть завязей цветка, в результате чего получаются мелкие, деформированные плоды.

Читати далі…



Пошук нових шляхів вирішення проблеми подолання діапаузи у самок роду Bombus в штучних умовах

За последнее время экологическая ситуация во всем мире стремительно изменилась.

История «Живой краины» началась с изучения проблемы обеднения фауны опылителей в результате преобразующей деятельности человека.

Так, за последние двадцать лет видовое разнообразие пчелиных в Великобритании и Голландии сократилось на 52% и 67% соответственно, а во Франции и Бельгии – на 25%.

Читати далі…



Ефективність, значення і переваги біологічного запилення плодово-ягідних культур з використанням джмелиних сімей Bombus terrestris

Шмели – довольно крупные по размерам, обычно густо опушенные насекомые, играющие значимую роль в опылении важных сельскохозяйственных растений.

Активное применение шмелей для опыления культур защищенного грунта начинается с конца 80-х годов прошлого столетия. Далее отмечается стремительный рост использования шмелиных семей в сельском хозяйстве. Если в 1991 году во всем мире было продано 100 тыс. ульев, то уже в 2004 году эта цифра возросла до 1 млн. (Velthuis, Van Doorn, 2006).

Читати далі…



Порівняльна оцінка різних способів подолання діапаузи самками Bombus terrestris (Insecta: Apidae) в лабораторних умовах

Шмели – довольно крупные насекомые, принадлежащие к семейству Apidae – Пчелы настоящие. Потребность опыления важных сельскохозяйственных культур шмелями и их недостаток в природе уже давно привели к осознанию необходимости искусственного разведения этих насекомых.

Первые попытки разведения шмелей путем помещения семей в деревянные домики начались в Англии с работы Хьюберта, 1802. Далее Ньюмен (Newman, 1851) с 1798 по 1848 годы исследовал поведение рабочих и молодых репродуктивных особей шмелей, для чего использовал маленькие ящики, в которые он ночью помещал заранее найденные гнезда. И только к концу XIX века Хофферу впервые удалось заставить самку шмеля сформировать гнездо в искусственных условиях. В дальнейшем Слайден (Sladan, 1981) и Линдхарт (Lindhard, 1912) провели серию удачных экспериментов по основанию самками шмелей гнезд в лабораторных условиях и добились создания ими развитых семей. Благодаря работам этих авторов были положены основы искусственного разведения шмелей, которыми пользуется большинство исследователей до нашего времени.

Читати далі…